Гендерне виховання

Виховання леді та джентельменів

Автор: Зять Н.В.

Початок XXI століття ознаменувався пошуком шляхів соціального партнерства жінок і чоловіків, рівномірного використання їх потенціалу в будь-якій сфері життєдіяльності.

Ця проблема гостро стоїть і у дошкільному вихованні.

В Базовому компоненті дошкільної освіти наголошується, що дитина має бути обізнана із різними соціальними ролями людей (жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування. Здатна взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати себе.

Під впливом дорослих - батьків та педагогів - дошкільник має засвоїти статеву роль, тобто таку модель поведінки, щоб його визнавали як чоловіка або жінку.

У нашому садочку робота з формування статево-рольової поведінки у дітей проводиться вихователями у трьох напрямах:

ü -формування поведінки хлопчиків;

ü -формування поведінки дівчаток;

ü -формування способів взаємодії хлопчиків і дівчаток.

Достовірно встановлено, що у хлопчиків більше розвинені математичні, візуально-просторові, інструментальні здібності.

Дівчатка вкрай чутливі до інтонацій, до форми оцінки, її публічності. Для дівчаток дуже важливо, щоб ними захоплювалися в присутності інших дітей, батьків. Для хлопчиків значущим є вказівка на те, що він добився результату саме в цьому: навчився вітатися, чистити зуби, конструювати щось тощо. Кожен придбаний навик, результат позитивно позначається на його особистісне зростання, дозволяє пишатися собою і прагнути до нових досягнень.

При спільному вихованні хлопчиків і дівчаток важливим є подолання роз'єднаності між ними і організація спільних ігор, у процесі яких діти могли б діяти спільно, але у відповідності з гендерними особливостями, де хлопчики приймають на себе чоловічі ролі, а дівчатка - жіночі. Граючись, діти часто групуються за ознакою статі. В іграх проявляється емоційність дитини, відпрацьовуються варіанти чоловічої і жіночої ролі форм поведінки. У рольовій грі хлопчик, наслідуючи чоловіків, обирає роль шофера, космонавта, моряка; дівчинка - лікаря, вихователя, перукаря. Дівчатка швидше і легше пристосовуються до нової ситуації, ніж хлопчики.

Інтереси хлопчиків зосереджені на техніці, іграх-змаганнях, у яких можна реалізувати своє прагнення до перемоги, лідерства. Вони визнають лідерами сильних, сміливих та ініціативних однолітків. Водночас дівчатка надають перевагу  міжособиcтісним  стосункам з веселими, поступливими ровесницями з м'якою вдачею.

Статева належність дітей також проявляється у виборі іграшок, який відображає розрізнення дитиною специфіки чоловічої і жіночої діяльності: уже на 4-му році життя хлопчики вибирають для ігор машини, кубики, інструменти; дівчатка - ляльки, посуд. У хлопчиків спостерігається більший розвиток технічних навичок, у дівчаток - побутових .

При організації ігор ми  використовуємо життєві ситуації, у яких хлопчики вчаться співвідносити свої дії з діями, характерними для їхніх тат та інших чоловіків. Хлопчики порівнюють і аналізують поведінку чоловіків під час різних ситуацій, наприклад: дозвілля на природі, проблеми у домашньому господарстві (виконання ремонтних робіт, перенесення важких речей), підготовка до сімейних свят тощо.

Корисним для майбутніх чоловіків має стати досвід поведінки в екстремальних ситуаціях, якого вони набувають у іграх. Важливо навчити хлопчиків розв'язувати конфлікти мирним шляхом, не втрачаючи при цьому гідності.

У дівчаток ми  формуємо уявлення про те, що у майбутньому вони стануть жінками. Жінки покладають на себе турботи і обов'язки, пов'язані зі створенням затишку в оселі, піклування про дітей та інших членів сім'ї, домашніх тварин, тощо. Така діяльність сприяє реалізації жінками своїх найкращих якостей, таких як: турботливість, уважність, терплячість, ніжність, лагідність тощо.

Під час різних життєвих ситуацій ми спонукаємо  дівчаток до порівняння своїх дій з діями, характерними для їхніх мам та інших жінок. Ситуації для виховання жіночності у дівчаток можуть бути такими: прибирання під час ремонту, догляд за помешканням, створення краси та затишку, підготовка до сімейних свят тощо.

Дуже важливо сформувати досвід адекватної поведінки дівчаток у конфліктних ситуаціях.

У своїй педагогічній практиці створюємо чи використовуємо ситуації, у яких хлопчики і дівчатка набувають досвіду взаємодії та спілкування.

Хлопчики під час взаємодії та спілкування з хлопчиками вчаться демонструвати силу, спритність, розум тощо, а з дівчатками - проявляти уважність, повагу, бажання надати допомогу тощо.

У дівчаток у таких ситуаціях також формується досвід спілкування як з дівчатками, так і з хлопчиками. З дівчатками вони обмінюються думками, судженнями про гарні предмети, книжки, музику, тварин, іграшки, а з хлопчиками - про цікаві, добрі чи жахливі і факти, історії.

Створюючи предметно-ігрове розвивальне середовище у групі, ми, як педагоги,  обов'язково  дбаємо про осередки, у яких граються разом і дівчатка, і хлопчики. Тут розміщуємо атрибути до сюжетно-рольових ігор «Сім'я», «Магазин», «Поліклініка», «Бібліотека», «Лікарня» тощо. Разом з тим у групах вихователі створюють окремі, спеціально обладнані осередки для дівчаток та хлопчиків.

Дівчатка потребують детальнішого пояснення завдань, ніж хлопчики, для яких достатньо лише вказівки щодо принципу їх виконання.

У розвитку просторового мислення, формуванні навичок роботи з конструктором хлопчики зазвичай випереджають дівчаток. Тому доцільно активізувати розвиток просторового мислення у дівчаток під час спільної з хлопчиками конструкторської діяльності.

Під час занять ми не  завжди вимагаємо повної відповіді від хлопчиків: у них швидкість мовлення (кількість слів, промовлених за одиницю часу) менша, ніж у дівчат. Не варто також вимагати від хлопчиків під час відповіді дивитися в очі вихователю. Адже це «жіночий» тип поведінки. Дівчатка зазвичай дивляться в очі педагогу, не відволікаються, кивають головою, шукають підтвердження правильності своєї відповіді, а хлопчики - дивляться вниз або в сторону, шепочуть собі під ніс, але це не означає, що вони не думають і не шукають рішень.

На заняттях з розвитку мовлення приділяємо увагу читанню літературних творів та етичним бесідам за їхнім змістом. Образи героїв мають бути художньо виразними й емоційно привабливими, демонструвати полярні еталони поведінки (боягуз - герой, працьовита - ледача тощо). Саме зміст художніх творів сприяє формуванню уявлень дітей про ідеали сімейних відносин.

Якщо ви хочете виростити з дівчинки турботливу і ніжну жінку, гарну господиню і люблячу матір, то дотримуйтесь наступних правил:

Ø переконуйте дівчинку, що вона неповторна і унікальна, ні в якому разі не занижуйте її самооцінку;

Ø акцентуйте свою увагу на зовнішності дівчинки, захоплюйтеся її красою (бажано, щоб схвальні слова говорив батько, адже завдяки цьому дівчинка зрозуміє, як повинен вести себе справжній чоловік);

Ø залучайте дитину до виконання добрих справ, у дитини сформуються такі особистісні якості, як чуйність, працьовитість, щедрість, жалісливість;

Ø частіше розмовляйте з донькою, діліться секретами, відповідні теми для бесід: «Дівчатка - майбутні мами», «Дівчатка - маленькі принцеси», «Дівчатка - майбутні берегині домашнього вогнища».

Ø Щоб виростити з дитини справжнього чоловіка, прислухайтеся до наступних рекомендацій:

Ø давайте хлопчикові «серйозні» завдання, хваліть його за будь-які досягнення, заохочуйте бажання виконувати домашню роботу;

Ø надавайте дитині право самостійно приймати рішення, цікавтеся його думкою і розмовляйте з ним так, як ніби розмовляєте з дорослою людиною;

Ø частіше давайте синові ініціативу, підтримуйте його активність, адже ця риса важлива для всіх хлопчиків;

Ø частіше дозволяйте дитині спілкуватися зі своїми однолітками або запишіть його в якусь секцію;

Ø розмовляйте з дитиною на важливі теми, наприклад, «Хлопчики - маленькі лицарі», «Хлопчики - майбутні тата», «Хлопчики - захисники дітей, жінок і стариків», «Хлопчики - юні умільці»;

Ø не звалювати на дитячі плечі всі домашні справи, не позбавляйте свого сина дитинства, не лайте його за сльози.

На завершення хочеться додати, що в сучасному суспільстві змінилися традиційні стандарти мужності (раніше чоловікові приписувалися активність, сила, впевненість, стриманість, підприємливість), а від жінки очікували м’якості, слабкості, покірливості, залежності, пасивності, емоційності. Якщо розподіл ролей та набір чоловічих і жіночих ролей був полярним (чоловіки - це влада; жінки - це підпорядкування), то нині все більшого значення набувають взаєморозуміння, взаємозалежність та взаємодопомога. Це не означає, що в хлопчиків не варто виховувати суто чоловічих рис, а в дівчаток - суто жіночих, проте такі риси, як відповідальність, чесність, працьовитість, доброта, рішучість, сміливість, акуратність, терпимість, прагнення до мирного владнання конфліктів мають бути притаманні представникам обох статей.