Виховання леді та джентельменів
Автор: Зять Н.В.
Початок XXI століття ознаменувався пошуком шляхів соціального
партнерства жінок і чоловіків, рівномірного використання їх потенціалу в
будь-якій сфері життєдіяльності.
Ця проблема гостро стоїть і у дошкільному вихованні.
В Базовому компоненті дошкільної освіти наголошується, що дитина
має бути обізнана із різними соціальними ролями людей (жінки, чоловіки,
дівчатка, хлопчики, тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними
нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування.
Здатна взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з
іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати
себе.
Під впливом дорослих - батьків та педагогів - дошкільник має
засвоїти статеву роль, тобто таку модель поведінки, щоб його визнавали як
чоловіка або жінку.
У нашому садочку робота з формування статево-рольової поведінки у
дітей проводиться вихователями у трьох
напрямах:
ü -формування поведінки хлопчиків;
ü -формування поведінки дівчаток;
ü -формування способів взаємодії хлопчиків і
дівчаток.
Достовірно встановлено, що у хлопчиків більше розвинені
математичні, візуально-просторові, інструментальні здібності.
Дівчатка вкрай чутливі до інтонацій, до форми оцінки, її
публічності. Для дівчаток дуже важливо, щоб ними захоплювалися в присутності
інших дітей, батьків. Для хлопчиків значущим є вказівка на те, що він добився
результату саме в цьому: навчився вітатися, чистити зуби, конструювати щось тощо.
Кожен придбаний навик, результат позитивно позначається на його особистісне
зростання, дозволяє пишатися собою і прагнути до нових досягнень.
При спільному вихованні хлопчиків і дівчаток важливим є подолання
роз'єднаності між ними і організація спільних ігор, у процесі яких діти могли б
діяти спільно, але у відповідності з гендерними особливостями, де хлопчики
приймають на себе чоловічі ролі, а дівчатка - жіночі. Граючись, діти часто
групуються за ознакою статі. В іграх проявляється емоційність дитини,
відпрацьовуються варіанти чоловічої і жіночої ролі форм поведінки. У рольовій
грі хлопчик, наслідуючи чоловіків, обирає роль шофера, космонавта, моряка;
дівчинка - лікаря, вихователя, перукаря. Дівчатка швидше і легше
пристосовуються до нової ситуації, ніж хлопчики.
Інтереси хлопчиків зосереджені на техніці, іграх-змаганнях, у яких
можна реалізувати своє прагнення до перемоги, лідерства. Вони визнають лідерами
сильних, сміливих та ініціативних однолітків. Водночас дівчатка надають
перевагу міжособиcтісним стосункам з веселими, поступливими ровесницями
з м'якою вдачею.
Статева належність дітей також проявляється у виборі іграшок, який
відображає розрізнення дитиною специфіки чоловічої і жіночої діяльності: уже на
4-му році життя хлопчики вибирають для ігор машини, кубики, інструменти;
дівчатка - ляльки, посуд. У хлопчиків спостерігається більший розвиток
технічних навичок, у дівчаток - побутових .
При організації ігор ми
використовуємо життєві ситуації, у яких хлопчики вчаться співвідносити
свої дії з діями, характерними для їхніх тат та інших чоловіків. Хлопчики порівнюють
і аналізують поведінку чоловіків під час різних ситуацій, наприклад: дозвілля
на природі, проблеми у домашньому господарстві (виконання ремонтних робіт,
перенесення важких речей), підготовка до сімейних свят тощо.
Корисним для майбутніх чоловіків має стати досвід поведінки в
екстремальних ситуаціях, якого вони набувають у іграх. Важливо навчити
хлопчиків розв'язувати конфлікти мирним шляхом, не втрачаючи при цьому
гідності.
У дівчаток ми формуємо
уявлення про те, що у майбутньому вони стануть жінками. Жінки покладають на
себе турботи і обов'язки, пов'язані зі створенням затишку в оселі, піклування
про дітей та інших членів сім'ї, домашніх тварин, тощо. Така діяльність сприяє
реалізації жінками своїх найкращих якостей, таких як: турботливість, уважність,
терплячість, ніжність, лагідність тощо.
Під час різних життєвих ситуацій ми спонукаємо дівчаток до порівняння своїх дій з діями,
характерними для їхніх мам та інших жінок. Ситуації для виховання жіночності у
дівчаток можуть бути такими: прибирання під час ремонту, догляд за помешканням,
створення краси та затишку, підготовка до сімейних свят тощо.
Дуже важливо сформувати досвід адекватної поведінки дівчаток у
конфліктних ситуаціях.
У своїй педагогічній практиці створюємо чи використовуємо
ситуації, у яких хлопчики і дівчатка набувають досвіду взаємодії та
спілкування.
Хлопчики під час взаємодії та спілкування з хлопчиками вчаться
демонструвати силу, спритність, розум тощо, а з дівчатками - проявляти
уважність, повагу, бажання надати допомогу тощо.
У дівчаток у таких ситуаціях також формується досвід спілкування
як з дівчатками, так і з хлопчиками. З дівчатками вони обмінюються думками,
судженнями про гарні предмети, книжки, музику, тварин, іграшки, а з хлопчиками
- про цікаві, добрі чи жахливі і факти, історії.
Створюючи предметно-ігрове розвивальне середовище у групі, ми, як
педагоги, обов'язково дбаємо про осередки, у яких граються разом і
дівчатка, і хлопчики. Тут розміщуємо атрибути до сюжетно-рольових ігор «Сім'я»,
«Магазин», «Поліклініка», «Бібліотека», «Лікарня» тощо. Разом з тим у групах
вихователі створюють окремі, спеціально обладнані осередки для дівчаток та
хлопчиків.
Дівчатка потребують детальнішого пояснення завдань, ніж хлопчики,
для яких достатньо лише вказівки щодо принципу їх виконання.
У розвитку просторового мислення, формуванні навичок роботи з
конструктором хлопчики зазвичай випереджають дівчаток. Тому доцільно
активізувати розвиток просторового мислення у дівчаток під час спільної з
хлопчиками конструкторської діяльності.
Під час занять ми не завжди
вимагаємо повної відповіді від хлопчиків: у них швидкість мовлення (кількість
слів, промовлених за одиницю часу) менша, ніж у дівчат. Не варто також вимагати
від хлопчиків під час відповіді дивитися в очі вихователю. Адже це «жіночий»
тип поведінки. Дівчатка зазвичай дивляться в очі педагогу, не відволікаються,
кивають головою, шукають підтвердження правильності своєї відповіді, а хлопчики
- дивляться вниз або в сторону, шепочуть собі під ніс, але це не означає, що вони
не думають і не шукають рішень.
На заняттях з розвитку мовлення приділяємо увагу читанню
літературних творів та етичним бесідам за їхнім змістом. Образи героїв мають
бути художньо виразними й емоційно привабливими, демонструвати полярні еталони
поведінки (боягуз - герой, працьовита - ледача тощо). Саме зміст художніх
творів сприяє формуванню уявлень дітей про ідеали сімейних відносин.
Якщо ви хочете виростити з дівчинки турботливу і ніжну жінку,
гарну господиню і люблячу матір, то дотримуйтесь наступних правил:
Ø переконуйте дівчинку, що вона неповторна і
унікальна, ні в якому разі не занижуйте її самооцінку;
Ø акцентуйте свою увагу на зовнішності
дівчинки, захоплюйтеся її красою (бажано, щоб схвальні слова говорив батько,
адже завдяки цьому дівчинка зрозуміє, як повинен вести себе справжній чоловік);
Ø залучайте дитину до виконання добрих
справ, у дитини сформуються такі особистісні якості, як чуйність,
працьовитість, щедрість, жалісливість;
Ø частіше розмовляйте з донькою, діліться
секретами, відповідні теми для бесід: «Дівчатка - майбутні мами», «Дівчатка -
маленькі принцеси», «Дівчатка - майбутні берегині домашнього вогнища».
Ø Щоб виростити з дитини справжнього
чоловіка, прислухайтеся до наступних рекомендацій:
Ø давайте хлопчикові «серйозні» завдання,
хваліть його за будь-які досягнення, заохочуйте бажання виконувати домашню
роботу;
Ø надавайте дитині право самостійно приймати
рішення, цікавтеся його думкою і розмовляйте з ним так, як ніби розмовляєте з
дорослою людиною;
Ø частіше давайте синові ініціативу,
підтримуйте його активність, адже ця риса важлива для всіх хлопчиків;
Ø частіше дозволяйте дитині спілкуватися зі
своїми однолітками або запишіть його в якусь секцію;
Ø розмовляйте з дитиною на важливі теми,
наприклад, «Хлопчики - маленькі лицарі», «Хлопчики - майбутні тата», «Хлопчики
- захисники дітей, жінок і стариків», «Хлопчики - юні умільці»;
Ø не звалювати на дитячі плечі всі домашні
справи, не позбавляйте свого сина дитинства, не лайте його за сльози.
На завершення хочеться додати, що в сучасному суспільстві змінилися
традиційні стандарти мужності (раніше чоловікові приписувалися активність,
сила, впевненість, стриманість, підприємливість), а від жінки очікували
м’якості, слабкості, покірливості, залежності, пасивності, емоційності. Якщо
розподіл ролей та набір чоловічих і жіночих ролей був полярним (чоловіки - це
влада; жінки - це підпорядкування), то нині все більшого значення набувають
взаєморозуміння, взаємозалежність та взаємодопомога. Це не означає, що в
хлопчиків не варто виховувати суто чоловічих рис, а в дівчаток - суто жіночих,
проте такі риси, як відповідальність, чесність, працьовитість, доброта,
рішучість, сміливість, акуратність, терпимість, прагнення до мирного владнання
конфліктів мають бути притаманні представникам обох статей.
