Де в Україні навчаються діти із синдромом Дауна, діти із ДЦП, із вадами слуху та зору? Зазвичай їх не зустріти в загальноосвітній школі. Перші спроби включити дітей з особливостями розвитку в загальноосвітній процес наразі має стільки перешкод, що ставить під сумнів українську інклюзію як таку. Для існування толерантного, а краще сказати морального суспільства інклюзія вкрай необхідна – це вже доведений факт. І тут потреба є синхронною.
Діти з особливими потребами потребують рівних можливостей і адекватної цьому соціалізацїї, що і надає їм інклюзія. А діти здорові призвичаюються сприймати фізичні вади нормально, відчувати іншого як рівного, допомагати йому, стають більш чуйними і людяними. Це і є природне,реальне виховання моральності, без патетики і декларацій. Що може бути найважливішим?
Фінансування освіти для дітей з особливими потребами в умовах загальноосвітньої школи потребує детальної розробки, аналізу, зваження і обговорення і мабуть власне з цього, з цих змін в фінансуванні, варто було б починати і весь проект"інклюзія" - описати стандарти і відповідно підрахувати, скільки все це може коштувати. Кажуть надія помирає останньою.
Отож, будемо сподіватися, що для нашої держави інклюзія не перетвориться на чергову "модну фішку", якою лише будуть затикати всі дірки, відмивати шалені гроші і хизуватись перед Заходом, а при цьому реальність ситуації буде ще довго бажати кращого…
Діти з особливими потребами потребують рівних можливостей і адекватної цьому соціалізацїї, що і надає їм інклюзія. А діти здорові призвичаюються сприймати фізичні вади нормально, відчувати іншого як рівного, допомагати йому, стають більш чуйними і людяними. Це і є природне,реальне виховання моральності, без патетики і декларацій. Що може бути найважливішим?
Фінансування освіти для дітей з особливими потребами в умовах загальноосвітньої школи потребує детальної розробки, аналізу, зваження і обговорення і мабуть власне з цього, з цих змін в фінансуванні, варто було б починати і весь проект"інклюзія" - описати стандарти і відповідно підрахувати, скільки все це може коштувати. Кажуть надія помирає останньою.
Отож, будемо сподіватися, що для нашої держави інклюзія не перетвориться на чергову "модну фішку", якою лише будуть затикати всі дірки, відмивати шалені гроші і хизуватись перед Заходом, а при цьому реальність ситуації буде ще довго бажати кращого…
Немає коментарів:
Дописати коментар